( узнать діталі )

Маминого рижого котика вчора збила машина. Це єдиний нащадок маминої улюблениці киці Потвори, що прожила із нами більше десяти років. А моя мама, як  і я - дуже любить котів. Тому їй зараз зле.
Тепер в обійсті лише кіпішний молодий псяй, що постійно клянчить їсти.

Люди дивні істоти. Вони вміють срати в туалет і в душу. Причому якщо перше - фізіологічна необхідність, то друге - виключно примха.

Просраний вечір.
Одне смс та три дзвінки без відповіді. Не люблю, коли так чинять.

Алкогольна ремісія закінчується. Почало ломати за бухлом.

Бездарно втрачений день. Пустий, злий і нервовий.
Не хочу, щоб так було.

У мене або місячні або чергове загострення синдрому лузера, бо інашке пояснити свій настрій "всьо не так" я не в силах.

"Кранч це час, коли час не має значення"

(с) я

Єсть тєма про злиття із іншим колективом.
У нас басіст, барабанщик і два вокали, а у них два гітаристи, звукореж і... вокал...

Шо дєлать?

жорсткому диску в ноуті приснилась мохнатка. 
орієнтовно мінус сотка біксів на новий (де їх взять-теж непросте питання)
зате матиму 500 Гб внутрі ноута і 200 снаружі в юсб-шном карманчіку.

p.s. вірші і фотки вціліли, а це главне. та і диск робить, тільки повільно і фігово читає, тому як стартовий іспользованню не подлєжид.

щось я постійно голодний останнім часом. організм знову вирішив, шо центнер ваги - це нашевсьо?